Екологічна агітбригада «Моє село. Болить за нього серце»

 

1.Ми не будемо вам про весь світ говорить.

Про село ми розкажемо, не чуже село, наше,

Бо за долю його у нас серце болить,

А воно не кричить і нічого не каже.

 

2.Друзі! Пропонуємо вам  провести умовну екскурсію по нашому селу.

 

3.Вже сходить сонце - диво золотаве.

Поглянь, промінчик листя доторкнувсь,

Діброву сонця ніжить так ласкаво,

 Поглянь, старенький пень і той всміхнувсь.

 

4.Увага! Увага! Ми під'їжджаємо до села Подо-Калинівки. Погляньте ліворуч - колись там ріс пишний акацієвий гайок.

 

5.Пам'ятаєте, колись всією школою туди ходили,

нас вчителі туди водили і ми багаття там палили.

 

6.Нема гайка! Лише пеньки кругом,

 Дерева мов злизало язиком.

Сміття навколо й бруд.

У сміттєзбірник гай перетворився.

 Розсадник всіх мікробів бачим тут:

Пляшки, бляшанки. Квітки не знайти!

О люди, хто нам розуму позичить?

Хто нас навчить природу берегти?

 

1.Природа в нас гарна, така мальовнича.

Ми просимо, люди, на хвильку спиніться.

 

2.Сміття не вивозьте, будь ласка, до лісу.

 Для цього є звалища, знайте ж бо, звісно.

 

3.А ми з вами проїжджаємо центральною вулицею села Подо-Калинівка.

 

4.Центральна вулиця села –

широка й зовсім немала.

Саме по ній, якщо пройдетесь –

Цікаві враження складете

Проте, які живуть тут люди,

Паркани гарнії повсюди,

 За ними клумби, чудові квіти –

Але ж сміття куди подіти?

 

 

 

5.Понад дорогою й кидають,

Про чистоту села не дбають.

 

6.Є аж чотири магазини,

До них ми ходимо щоднини.

Там можна щось смачне купить

І,вийшовши з покупкою,

Ми починаємо смітить.

 

1.Туди летить порожня пляшка,
А он  від «Коли» мідна бляшка,
Там від морозива обгортка

І вже сміття чимала горка.

 

2.Ніхто цього не прибере,

Бо люд у своїх справах йде:

Свої двори поприбирати,

Город садити коло хати,

Чи трактор відремонтувати,

 А про село хто буде дбати?

 

Всі:Якщо не ми, тоді ніхто!

 

3. То ж, друзі, краще не смітіть,

 Сміття з собою заберіть,

Того, хто смітить, зупиніть!

І чемненько все поясніть.

 Нехай цвіте село, як сад,

 Нехай повсюди буде лад:

і у дворах, і під дворами –

Нехай порядок буде з нами.

 

4.А ми під’їжджаємо з вами

домісця культурного відпочинку мешканців села. Тутлюди купаються, відпочивають..

 

5.Стійте! Стійте! Раджу вам туди не ходити!

 

ВСІ: Чому?

 

6.Ось що я вам розповім.

Був в селі моїм ставок,

Глибокий, гарненький,

 Багато плавало там діток ,

Купалось веселенько.

А тепер - нема ставка,

 Й акацієва роща зникла,

Бо випиляли чиясь рука,

У тихий рай проникла.

Ставок той Шаричкою звався,

Пустир та мул вже нині там.

 

7.І лиш відлунням обізвався

Тужливий крик у серце нам. Так... сумно це все.

Але ж Подо-Калинівка - степове село.

Пропоную, шановні громадяни, проїхати полями.

 

8.Що ви! Що ви!

На наших полях

Все в бур'янах,

А амброзії цвіт

Кожен рік шле привіт.

 

9.Але ж, амброзія, шановні,–

Ядовита рослина.

Чом не борються з нею,.

Чия тут провина?

 

10.Біля двору кожен з нас

 Амброзію рубає.

А в селі проблему цю

У нас не піднімають,

Бо живуть за принципом:

 Моя хата з краю.

 

1.Колись поля всі наші дерева захищали,

 Їх посадили люди як захист від вітрів.

Тепер лісосмуги усі порубали,

 Біліють рядами шапки від пеньків.

 

2.Зажурилися поля,

Бо без захисту земля,

 А палючії вітри

 Все висушують ґрунти.

 

3.Що ж сумна картина.

Але пропоную, шановні друзі, в ліс піти спочити.

 

4.Можливо, й це в останній раз,

 Бо люди вміють лиш трощити,

А берегти - це не для нас.

 

5.Рубають, пиляють, вантажать,

 Щоб потім вигідно продати,

 Лише на те вони не зважать,

Майбутньому - що залишати?

 

6.   Цей ліс садили всім селом,

 Надію мали всі на те,

Що виросте колись й кругом

Піском село не замете.

 

1.Люди, що ви робите із лісом!

Прислухайтесь, до вас він шелестить.

Від руки байдужої, від хамів

Просить і благає захистить.

 

2.Як не буде лісу, звірів, птиці –

Стане світ вас пусткою карати.

 В очі внукам як тоді дивитись,

Що у виправдання їм сказати?

 

3.Ну ось ми пройшлися нашим селом, захворіли його проблемами і, сподіваємося, всі разом будемо їх вирішувати.

 

4.Якщо ти віриш у майбутнє,

В його прийдешність, у життя,

 Дзвони у дзвони, кричи людям,

Бо більш не буде вороття.

 

5.Віддай забуту свіжість травам,

Відмий від бруду всі хмарки,

Відреставруй сам синє небо

І дощ крізь сито проціди.

 

6.Зроби наше село кращим!

 

ВСІ: Будемо трудитись

1.     По-новому

2.     По-діловому

3.   По-господарськи

4.     По-науковому

5.     «Як дбаєш - так і маєш»,- вчить народна мудрість.