1.Ми не будемо вам про весь світ говорить.
Про село ми розкажемо, не чуже село, наше,
Бо за долю його у нас серце болить,
А воно не кричить і нічого не каже.
2.Друзі! Пропонуємо вам провести умовну екскурсію по нашому селу.
3.Вже сходить сонце - диво золотаве.
Поглянь, промінчик листя доторкнувсь,
Діброву сонця ніжить так ласкаво,
Поглянь, старенький пень і той всміхнувсь.
4.Увага! Увага! Ми під'їжджаємо до села Подо-Калинівки. Погляньте ліворуч - колись там ріс пишний акацієвий гайок.
5.Пам'ятаєте, колись всією школою туди ходили,
нас вчителі туди водили і ми багаття там палили.
6.Нема гайка! Лише пеньки кругом,
Дерева мов злизало язиком.
Сміття навколо й бруд.
У сміттєзбірник гай перетворився.
Розсадник всіх мікробів бачим тут:
Пляшки, бляшанки. Квітки не знайти!
О люди, хто нам розуму позичить?
Хто нас навчить природу берегти?
1.Природа в нас гарна, така мальовнича.
Ми просимо, люди, на хвильку спиніться.
2.Сміття не вивозьте, будь ласка, до лісу.
Для цього є звалища, знайте ж бо, звісно.
3.А ми з вами проїжджаємо центральною вулицею села Подо-Калинівка.
4.Центральна вулиця села –
широка й зовсім немала.
Саме по ній, якщо пройдетесь –
Цікаві враження складете
Проте, які живуть тут люди,
Паркани гарнії повсюди,
За ними клумби, чудові квіти –
Але ж сміття куди подіти?
5.Понад дорогою й кидають,
Про чистоту села не дбають.
6.Є аж чотири магазини,
До них ми ходимо щоднини.
Там можна щось смачне купить
І,вийшовши з покупкою,
Ми починаємо смітить.
1.Туди летить порожня пляшка,
А он від «Коли» мідна бляшка,
Там від морозива обгортка
І вже сміття чимала горка.
2.Ніхто цього не прибере,
Бо люд у своїх справах йде:
Свої двори поприбирати,
Город садити коло хати,
Чи трактор відремонтувати,
А про село хто буде дбати?
Всі:Якщо не ми, тоді ніхто!
3. То ж, друзі, краще не смітіть,
Сміття з собою заберіть,
Того, хто смітить, зупиніть!
І чемненько все поясніть.
Нехай цвіте село, як сад,
Нехай повсюди буде лад:
і у дворах, і під дворами –
Нехай порядок буде з нами.
4.А ми під’їжджаємо з вами
домісця культурного відпочинку мешканців села. Тутлюди купаються, відпочивають..
5.Стійте! Стійте! Раджу вам туди не ходити!
ВСІ: Чому?
6.Ось що я вам розповім.
Був в селі моїм ставок,
Глибокий, гарненький,
Багато плавало там діток ,
Купалось веселенько.
А тепер - нема ставка,
Й акацієва роща зникла,
Бо випиляли чиясь рука,
У тихий рай проникла.
Ставок той Шаричкою звався,
Пустир та мул вже нині там.
7.І лиш відлунням обізвався
Тужливий крик у серце нам. Так... сумно це все.
Але ж Подо-Калинівка - степове село.
Пропоную, шановні громадяни, проїхати полями.
8.Що ви! Що ви!
На наших полях
Все в бур'янах,
А амброзії цвіт
Кожен рік шле привіт.
9.Але ж, амброзія, шановні,–
Ядовита рослина.
Чом не борються з нею,.
Чия тут провина?
10.Біля двору кожен з нас
Амброзію рубає.
А в селі проблему цю
У нас не піднімають,
Бо живуть за принципом:
Моя хата з краю.
1.Колись поля всі наші дерева захищали,
Їх посадили люди як захист від вітрів.
Тепер лісосмуги усі порубали,
Біліють рядами шапки від пеньків.
2.Зажурилися поля,
Бо без захисту земля,
А палючії вітри
Все висушують ґрунти.
3.Що ж сумна картина.
Але пропоную, шановні друзі, в ліс піти спочити.
4.Можливо, й це в останній раз,
Бо люди вміють лиш трощити,
А берегти - це не для нас.
5.Рубають, пиляють, вантажать,
Щоб потім вигідно продати,
Лише на те вони не зважать,
Майбутньому - що залишати?
6. Цей ліс садили всім селом,
Надію мали всі на те,
Що виросте колись й кругом
Піском село не замете.
1.Люди, що ви робите із лісом!
Прислухайтесь, до вас він шелестить.
Від руки байдужої, від хамів
Просить і благає захистить.
2.Як не буде лісу, звірів, птиці –
Стане світ вас пусткою карати.
В очі внукам як тоді дивитись,
Що у виправдання їм сказати?
3.Ну ось ми пройшлися нашим селом, захворіли його проблемами і, сподіваємося, всі разом будемо їх вирішувати.
4.Якщо ти віриш у майбутнє,
В його прийдешність, у життя,
Дзвони у дзвони, кричи людям,
Бо більш не буде вороття.
5.Віддай забуту свіжість травам,
Відмий від бруду всі хмарки,
Відреставруй сам синє небо
І дощ крізь сито проціди.
6.Зроби наше село кращим!
ВСІ: Будемо трудитись
1. По-новому
2. По-діловому
3. По-господарськи
4. По-науковому
5. «Як дбаєш - так і маєш»,- вчить народна мудрість.
—————